.

.

Інноваційні технології в системі літературної освіти школярів




Тема досвіду: "Інноваційні технології навчання у розвитку творчих здібностей учнів на уроках літератури ".
Базова модель досвіду
Актуальність і перспективність досвіду:
      забезпечує умови для розвитку творчої особистості дитини;
      сприяє виконанню завдань Національної доктрини розвитку освіти;
      сприяє позитивній мотивації учнів до пізнавальної діяльності, потребі в самопізнанні, самореалізації та самовдосконаленні;
      дозволяє  гарантувати досягнення певного стандарту освіти;
      забезпечує особистісно орієнтовану модель навчання;
      робить можливим оригінальний підхід до побудови структури сучасного уроку української мови та літератури.
Мета досвіду:
      створення оптимальних умов для розвитку творчих здібностей дитини на уроках словесності;
      створення атмосфери співробітництва, взаємодії вчителя та учня;
      розвиток соціальної та громадянської компетентності дитини.
Теоретичну базу досвіду становлять положення, що ґрунтуються на психологічній теорії творчої особистості та її розвитку( Р.Грановська, Я.Пономарьов), роботи вітчизняних та зарубіжних вчених з проблем технологізації освітнього процесу (Г.Сазоненко, В.Бондар, А.Горальський, А.Маслоу). Особливої уваги, на мою думку, заслуговує праця "Основи педагогічної творчості" ( автор С. О.Сисоєва ), в якій обґрунтовано модель творчої особистості учня, розглянуто специфіку формування креативної особистості дитини.
Ідеї інтерактивного навчання (О.Пометун, Л. Пироженко), проектної технології (К.Баханов, В.Гузєєв, І.Єрмаков , О.Пєхота), особистісно орієнтованого навчання  (О.Савченко ,С. Подмазін ), спрямовані на реалізацію теми досвіду, стали частковими теоретичними положеннями.

Провідна ідея досвіду полягає у виробленні певної сукупності технологій навчання української словесності, що сприяють  розвитку творчих здібностей, інтересів, умінь і навичок та інших інтелектуальних чинників у сучасних школярів.
Результативність досвіду.
Підвищився інтерес до вивчення предмета, збільшилася кількість учнів, що бажають взяти участь у різних конкурсах та змаганнях, поступово намічається тенденція зростання успішності, підвищення  проценту якості знань.
За інноваційним потенціалом досвід носить комбінаторний характер, так як передбачає конструктивні поєднання, інтеграцію сучасних педагогічних технологій та методик, спрямованих на розвиток творчої особистості. Це дозволяє вчителю самому творчо інтерпретувати різні підходи до організації навчально-виховного процесу, а не заглиблюватися в суть тільки однієї технології.
Нова школа кладе собі за мету
виявити творчі сили дитини
Софія Русова
Освіта ХХІ століття дедалі більше орієнтована на інтелектуальний та творчий потенціал особистості. Тому завданням сучасної школи є розвиток особистості кожного учня, формування його компетентностей. Важливою складовою формування комунікативної та літературної компетентностей є розвиток творчих здібностей учнів. Саме вони (за новим Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392)забезпечують реалізацію чотирьох змістових ліній літературної освіти: емоційно-ціннісної, культурологічної, літературознавчої і компаративної.
Творчість – це не лінійний процес, у ньому бувають підйоми та спади. Найвищий кульмінаційний творчий стан – натхнення. Це стан найвищого піднесення, коли пізнавальна та емоційна сфера поєднані і спрямовані на розв’язання творчого завдання. Саме творчість є найважливішою складовою особистого щастя і професійного успіху. У цьому процесі неможливо переоцінити роль учителя, який повинен створити для дитини такі умови й таке середовище, які б стимулювали діяльність дитини, розвивали її здібності.
Впевнена, що саме література може допомогти учневі стати компетентною особистістю, навчити творчо мислити, приймати правильні рішення.
Як учитель літератури ставлю перед собою таку основну мету: залучити учнів до здобутків української культури; формувати гуманістичний світогляд, розвивати критичне та творче мислення, культуру спілкування, естетичні смаки, створити оптимальні умови для розкриття творчих здібностей учнів на уроках та в позаурочний час.
Завдання вчителя словесності – розвинути „механізм творчості”, не дати йому зупинитись, щоб розмаїття барв нашого дитинства збереглося на життя.
Головною метою своєї педагогічної діяльності вважаю виховання компетентного випускника школи. Адже ідеалом сучасного навчання є особистість із гнучким розумом, зі швидкою реакцією на все нове, з повноцінними, розвинутими потребами подальшого пізнання та самостійності дії, з добрими орієнтувальними навичками та творчими здібностями. Такий підхід передбачає конструктивне поєднання, інтеграцію сучасних педагогічних технологій, спрямованих на розвиток творчої особистості.
Найважливішим засобом розвитку особистості, її життєвої компетентності, на мій погляд, є діяльність. Навчити і виховати можна лише в дії. Урок літератури − це співтворчість вчителя й учня, діяльність яких ґрунтується на взаємодії й діалозі. Література, як жоден інший навчальний предмет, формує критичне мислення, вміння аналізу та інтерпретації, навички роботи з інформацією. Тому вважаю, що справжня суть роботи з розвитку творчої особистості учня полягає в організації життя дитини, де однією з важливих функцій є стимулювання позитивної мотивації кожного учня до навчання. Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета вчителя, що є підгрунтям інноваційних технологій навчання.
Спробую розкрити складові технології реалізації зазначеної педагогічної ідеї. На моє глибоке переконання, до методів і способів стимулювання творчої активності можна зарахувати такі:
− чітке визначення мети і кінцевих результатів роботи, способів її оцінювання;
− створення сприятливої атмосфери спілкування;
− збагачення педагогічного середовища новими враженнями та судженнями;
− забезпечення  творчого і перспективного характеру діяльності;
− спонукання до генерування оригінальних ідей;
− залучення учнів у процес планування поточних завдань до творчого обєднання;
− повага, довіра до себе та інших, визнання досягнутих результатів;
− право самостійно приймати рішення;
− практична спрямованість навчання;
− моделювання життєвих ситуацій, рольові ігри, спільне розвязання проблем.
Як же навчити дитину творити? Як розвинути таланти, що закладені природою у кожній людині? Насамперед, потрібно розглядати учня не як сукупність зовнішніх впливів, а як цілісну, активну, діяльну істоту. Учень – не об’єкт, а творець свого власного „Я”
Безперечно, щоб щось створити, потрібно мати певну кількість знань. Знання – фундамент творчості.
Щоб стимулювати творчу активність школярів, використовую також різні види творчо-розвивальних технологій:
− проектна технологія;
− проблемне навчання;
− виконання евристичних завдань;
-         розвиток критичного мислення.
Проектна технологія створює умови для творчого саморозвитку та самореалізації учнів, формує необхідні життєві компетенції, учень активно включається в спільну творчу діяльність, відчуваючи себе рівноправним учасником діалогу, а вчитель допомагає, пояснює і оцінює. Такий метод використовую у старших класах. Учень, працюючи над проектом, проходить такі етапи: планування, аналіз, синтез, активна діяльність.
Завдяки проектному методу навчання учні усвідомлюють всю технологію розв’язання завдань – від окреслення проблеми до здобуття результату. Так досягається зв’язок теоретичних знань із практичними вміннями.
Обов’язковою умовою проблемного навчання вважаю дослідницький характер роботи учнів у процесі навчання. Зазвичай, мислення починається з проблеми чи питання, з подиву, з протиріччя. У своїй роботі я практикую такі три основні способи постановки проблемної ситуації перед учнями:
1) шляхом чіткої постановки проблеми вчителем;
2) шляхом створення ситуації, у котрій від учня вимагається самому зрозуміти і сформулювати проблеми;
3) шляхом створення ситуації з найбільш чи найменш чітко вираженої проблеми за логікою пошуку, рішення якої учень повинен прийти до нової додаткової проблеми.
Так, при вивченні творчості Т.Г.Шевченка у 9 класі ставлю проблемні питання:
Доведіть справедливість слів Т.Г.Шевченка: «Історія мого життя стала історією моєї Вітчизни».
Визначте та розкрийте проблему підняту у поемі «Катерина». Доведіть чи спростуйте її актуальність.
Розкрийте значення символічних образів у поемі «Великий Льох»
   У результаті проведеної роботи учні аргументовано доводять свої думки
Використовую у своїй роботі також і евристичний метод, який реалізується за допомогою наступних прийомів: побудова логічної та чіткої системи питань, які стосувалися б тексту художнього твору, критичної статті, теоретичних або історико-літературних проблем і які сприяли б переходу учнів від споглядання до аналізу тих чи інших літературних явищ. Ще однією характерною рисою евристичного методу є те, що система питань, з яких складається евристична бесіда, повинна дати змогу учням не лише отримати певні знання, а й дати їм можливість зрозуміти, як ці знання здобувати,знайти свою істину.
Так у 5 класі, вивчаючи поезію «Садок вишневий коло хати», проводжу з учнями бесіду:
• Чи є у цьому вірші художні засоби мови (Метафори, епітети, порівняння)?(У ньому немає узвичаєних художніх засобів, ніяких барв, а вечір в Україні постає перед нами в усій красі. Про такі твори говорять, що вони написані так майстерно, що майстерності не видно зовсім.)
• Завдяки ж чому ми чуємо і бачимо чудову картину природи, праці й побуту селянської сім'ї? (За допомогою зорових і слухових образів, які створює поет.)
• То що ж ми бачимо, читаючи поезію? (Садок вишневий, батьківську хату, плугатарів з плугами, сім'ю, що вечеряє коло хати, вечірню зіроньку...)
• А чуємо? (Хрущі над вишнями гудуть, співають дівчата, витьохкування соловейка, тишу...)
Де ще людина почуватиметься спокійнішою і щасливішою, як не серед такої природи. Шевченко змальовує ідеальну, досконалу для людини модель життєвого устрою — це дружна сім'я, де панує гармонія людини і природи, людини і мистецтва, людини і Бога. Цей вірш написаний у фольклорному стилі, тому не дивно, що став народною піснею, покладений на музику Я. Степовим.
 Переважна більшість школярів не володіє такими логічними операціями, як аналіз, синтез, класифікація, узагальнення, порівняння. Це може спричинити в майбутньому прийняття ними невиважених рішень. Отже, вважаю актуальнимрозвиток в учнів на уроках української літератури такого типу мислення, який допоможе їм адекватно оцінювати нові обставини та долати  проблеми, що виникатимуть.
Перелік  стратегій розвитку критичного мислення, використаних під  час вивчення творчості Тараса Шевченка  (поезія «Думка» («Тече вода в синє море…»)
І.   Виклик/Актуалізація /Евокація        
-  Асоціативний кущ;  
-  «Знаємо - Хочемо дізнатися – Дізналися»(І і ІІ колонки).
ІІ. Усвідомлення змісту. Побудова знань
-  Подорож  юних біографів. Творчий проект «Стежками долі Тараса»;
-  «Читання тексту з позначками» (Insert);
-  «Знаємо - Хочемо дізнатися - Дізналися»(ІІІ колонка);
-   Складання кластера «Доля козацька»;
-   «Літературознавчий  феєрверк»;
        -   Діаграма Ейлера-Венна «Призма історико-культурологічних асоціацій»
ІІІ. Рефлексія. Соціалізація
-   «Сенкан»;
-   «Ціннісні орієнтири. Займи позицію».
Дотримуючись вимог проведення сучасного уроку, використовую такі інноваційні методи: „Мозковий штурм”, „Коло ідей”, „Гронування”, „Фішбоун”, „Асоціативний кущ”, підготовка та захист компютерних презентацій, що дозволяє робити кожен урок інформаційним, цікавим та сучасним.
Важливим для розвитку творчих здібностей учнів та збереження їх зацікавленості предметом вважаю використання нестандартних формпроведення уроків: урок-подорож, урок-екскурсія, урок-детектив, урок-діалог, урок-брифінг, урок-засідання літературного клубу. Вони стимулюють пізнавальну активність учнів, заохочують їх до читання творів. Щоб дати змогу учням здійснити якесь особисте відкриття, прийти до „осяяння” звертаюсь до інших видів мистецтва: музики, живопису, графіки, скульптури, архітектури, театру, кіномистецтва. Результатом такого синтезу мистецтв є створення власних творчих робіт: сенканів, есе,
Значну увагу приділяю позакласній роботі, тому що за межами уроку у дитини є можливість розкрити свій творчий потенціал, проявити свої таланти, вміння та здібності.
Таким чином, розвиток творчих здібностей учнів із використанням інноваційних технологій є ефективним та результативним: розкриває інтелектуальну та духовну сферу особистості, сприяє створенню на уроці комфортного освітнього середовища, підвищує мотивацію до навчання, посилює активність та ініціативність учнів, виховує самостійність.   Вдало проведена робота завжди потребує значних зусиль і плідної співпраці вчителя і учня . Стосовно цього приходить на думку одна давня притча.
 В середні віки у французькому місті Шарті будували собор. Якось трьох тачечників, які виконували однакову роботу  - перевозили камінь, запитали:
- Слухайте, друзі, що ви робите?
Перший робітник похмуро глянув і роздратовано відповів: „Тобі що, повилазило? Не бачиш – камінь тягаю на майданчик, хай йому ґрець!”
Другий спокійно сказав : „ Що я роблю? Заробляю на кусень хліба для своєї родини.”
А третій розігнувся, витер спітніле чоло, усміхнувся і з гордістю сказав: „Я будую Шартський собор!”
      Ідея цієї притчі актуальна й нині: праця не лише нестерпний тягар чи засіб для матеріального забезпечення, а й – найперше – джерело творчості й щастя. У Святому письмі сказано : „ Блаженна людина, що насичується від плодів своєї праці і шукає в ній утіху”. Це є істина.
Учишся сам − можеш навчити й іншихРозвиваєшся сам − можеш розвинути іншихЦікаво самому  буде цікаво й іншим.
Саме такий принцип я й беру за основу у своїй роботі, керуючись настановою В. Сухомлинського: „Будьте самі шукачамидослідникамиНе буде вогника у вас  вам ніколи не запалити його в інших
Використана література

1.     Аніскіна Н. Педагогічна підтримка обдарованості / Н. Аніскіна. – К.: Шкільний світ, 2005. – 128 с.
2.     Клименко В. Механізм творчості: чи можна його розвивати? / В. Клименко – К.: Шкільний світ, 2001. – 92 с.
3.     Леванда Й. Формування творчої особистості засобами предмета / Й. Леванда // Педагогічний вісник. – 1999. – № 2. – С. 27-34.
4.     Мартинець А.М. Дотик до творчості / Мартинець А.М.  // Зарубіжна література в школах України . – 2005. – № 11. – С. 27-38.
5.     Наукові основи методики літератури: посібник для студ. вищ. закл. освіти / [ред. Н.Й. Волошина] – К.: Ленвіт, 2002. – 344 с.
6.     НаволоковаН.П. Практична педагогіка для вчителя. 99 схем і таблиць / [автори-уклад. Н.П. Наволокова, В.М. Андрєєва]. – Харків: Вид. група «Основа», 2008. – 117 с.
7.     Пометун О.І., Пироженко Л.В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: [науково-методичний посібник] / О. Пометун, Л. Пироженко; за ред. О.І. Пометун – К.: Видавництво А.С.К., 2004.  192 с.
8.     Рибалка В.В. Психологія розвитку творчої особистості / В.В. Рибалка. – К.: ІЗМН, 1996. – 236 с.
9.     Садкіна В.І. 101 цікава педагогічна ідея. Як зробити урок / В.І. Садкіна – Харків: Вид. група «Основа», 2010 – 88 с. – (Серія «Золота педагогічна скарбниця»).